«Українське питання» на Ялтинській та Потсдамській конференціях.10 кл..

                                     

                                                       «Українське питання»

                                на Ялтинській та Потсдамській конференціях

Наближення війни до завершення вимагало від учасників антигітлерівської коаліції вирішення важливих міжнародних питань. Ці питання обговорювалися на:

1. Кримській міжнародній конференції, що відбулася в Ялті 4-11 лютого 1945 р. В ній взяли участь глави урядів СРСР (Й. Сталін), США (Ф. Рузвельт) та Великої Британії (В. Черчілль).
2. Потсдамській міжнародній конференції, що відбулася 17 липня – 2 серпня 1945 р. Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, CШA репрезентував Г. Трумен, який став президентом після смерті у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, а Велику Британію спершу представляв В. Черчілль, а потім лідер лейбористів, які перемогли на парламентських виборах, – К. Еттлі.

На Ялтинській конференції, яку разом із наступною Потсдамською конференцією українські історики назвали «сестрами Великої Перемоги»,    вирішувалося і українське питання.

У Ялті для України з’явилась надія на остаточне узгодження лінії радянсько-польського кордону. «Велика трійка» постановила, що «східний кордон Польщі має проходити вздовж «лінії Керзона» з відхиленнями від неї у деяких районах від п’яти до восьми кілометрів на користь Польщі».

Крім того, було вирішено скликати міжнародну конференцію для створення ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Франциско.

7 лютого 1945 р. В. Молотов запропонував включити в число членів-засновників ООН Україну, Білорусію й Литву. Він підкреслив, що ці республіки «зазнали найбільших жертв у війні та були першими територіями, на які вдерлися німці». Ф. Рузвельт і У. Черчілль у принципі погодилися з цим, але обмежили кількість республік до двох. Наступного дня (8 лютого) А. Іден заявив, що Великобританія і США «підтримують СРСР у тому, щоб серед первинних членів організації були дві радянські республіки».

Саме в Ялті 11 лютого й було вирішено «Великою трійкою» включити в число фундаторів ООН Україну й Білорусію. Керівники США й Англії вперше зафіксували їх міжнародний статус.

У Потсдамі СРСР вдалося умовити союзників визнати його кордони  станом на 22 червня 1941 р. (з деякими змінами на користь Польщі). Так, в складі СРСР залишилася Бессарабія та Північна Буковина (згідно з пактом про ненапад та договором про дружбу і кордони з Німеччиною – 1939 р.).                        Отже, ці дві конференції мали важливе значення для України.